Хуан Хіменез

Хуан Антоніо Хіменес Лопес (Juan Antonio Giménez López) — аргентинський художник і сценарист коміксів, найбільш відомий своїми деталізованими урбаністичним, технічним дизайном та зображенням механізмів, техніки. Серед його визначних робіт — історії для французького журналу Métal Hurlant та аргентинського L’Eternauta, а також серія коміксів «Каста Метабаронів», створена у співавторстві з Алехандро Ходоровським.

Хіменес народився в Мендосі, Аргентина. Він отримав освіту за спеціальністю промислового дизайнера. Потім навчався в Школі мистецтв та дизайну Національного університету Куйо, а потім в Академії образотворчих мистецтв у Барселоні. Хоча його рання професійна кар’єра була присвячена рекламі, а написання та малювання коміксів були додатковим заняттям, він зрештою перейшов до коміксів як до повноцінної професії у свої тридцять років.

Хіменес почав публікувати власні оповідання, коли йому було шістнадцять років, в аргентинських журналах Frontera , Misterix та Hora Cero. Його перші оповідання для аргентинських видавництв, таких як Colomba та Record, були значною мірою натхненні роботами Уґо Пратта (який багато років жив Аргентині) та Франсіско Солано Лопеса . Після переїзду до Іспанії він працював для іспанських журналів Zona 84 та Comix International, а також італійських журналів Lanciostore та Skorpio. Його творчість цього періоду в основному пов’язана з жанрами війни та наукової фантастики. Він опублікував свій перший французький реліз Leo Roa у 1979 році.

Стиль Хіменеса став відомим завдяки надзвичайній увазі, яку він приділяє технічним та історичним деталям; його серію Pik As називають «коміксовою енциклопедією Другої світової війни».

Однією з його найвідоміших співпраць була співпраця з чилійцем Алехандро Ходоровським над популярною серією коміксів «Каста Метабаронів» , що розпочалася в 1992 році та тривала до 2003 року. Робота була заснована на персонажах, які з’являлися в коміксі Ходоровського та Жана Жіро « Інкал» , та адаптувала елементи, які Ходоровський планував використати в екранізації «Дюни» Френка Герберта.